Танец живота в Киеве

Зовсім нещодавно я побувала на виїзній Трайбл-сесії під Москвою і тепер хотілося би поділитися з вами враженнями.

Наша виїзна трайбл сесія тривала два дні і мала під собою вісім майстер-класів:

 

1.                  Ірина Комаровська “Джерела й основи трайбл та АТС. Формати Джаміли Салімпур і Кароліни Неріччіо (АТС). Розбір рухів, зв’язки, імпровізаційна робота в групі, робота з сагатами.”

2.                  Олена Баскакова “Техніка трайбл фьюжн від “Індіго”.

3.                  Світлана Дворецька “Секретні ключі в АТС, досі не відомі в Росії, робота з ними в імпровізації” (привезене з РаксБрітані).  “Імпровізаційність” АТС.

4.                  Ніафа “Елементи індійського танцю в трайбл фьюжн”.

5.                  Ксенія Харрідан “Нове в трайбл-фьюжн із РаксБрітані 2008″

6.                  Ірина Комаровська “Техніка трайбл і трайбл-фъюжн із елементами формату Сухейли Салімпур. Розбір рухів, ізоляція м’язів, накладення рухів, зв’язки.”

7.                  Левикіна Тетяна “Елементи брейк-данс у трайбл фьюжн”.

8.                  Олена Баскакова “Постановка в стилі АТС”.

 

Всі вісім майстер-класів були чудові і пізнавальні, та як не дивно особливо сподобалася Ленуся Баскакова (Латвія) та Іруня Комаровська (США). Їх позитив, майстерність, професіоналізм так і фонив на кожного присутнього.

 

¤ Так почнемо з Ірини Комаровської. І перший, і другий її мастер-клас ніс в собі основи зі школи сім’ї Салімпур. Вони особисто знає і основоположницю трайбл Джамілу Салімпур і її прекрасну доньку Сухейлу. З її слів взнали, що не зважаючи на свій восьмидесятилітній вік Джаміла перебуває в прекрасному почутті і досі викладає роботу з сагатами. Власне цим музично-танцювальним інструментам і було присвячене перше заняття з Іриною.

Практичні зв’язки формату Джаміли я не зможу показати на сторінках цього сайту, тому просто скажу що в них чітко видна та основа, що була покладена пізніше в зв’язки Амерікан Трайбл Стайл. Загалом формат Джаміли Салімпур можна назвати фольклор белліданс, він був в певній мірі таким „псевдоетно” форматом.

Робота з сагатами була не з легких. Як казали Іра і Лєна трайбл – це не просто мистецтво, це ще перш за все інтелектуальні танці. І поки тіло не стало майстерним інструментом нашої волі, нам потрібно адаптувати себе до певної автопілотності в роботі з сагатами.

Окрім стандартної сагатної трійки (right-left-right), ми розібрали багато базових ритмів.

Протягом заняття багато говорили і про теорію, і про історію стилю та формату.

Тут я спробую коротко нагадати читачам про початок трайбл, такий собі передтрайбл.

Основоположницею трайбл стилю вважається згадувана вже Джаміла Салімпур (Jamіla Salіmpour). Спочатку вона виступала просто як акробатка. На той час (40-50-ті роки) танець живота був майже невідомий в Америці. В основному інформація про нього діставалася з фільмів, але Голівуд подавав цей прекрасний танець трохи перекрученим, оскільки хореографічними постановками займалися джазові танцюристи того часу. Джаміла розпочала викладання танцю живота в 1952 році, поступово розвиваючи свій метод і термінологію рухів. В 1969 році вона заснувала групу Бал Анат, до складу якої входили 40 чоловік. Джаміла називала свій стиль “трайбл”. Вона просто називала його танцем живота. Паралельно цікавлячись історією й культурою Сходу, Індії, Джаміла на основі своїх узагальнень вирішила видозмінити танець. Вона стала інтерпретувати марокканські танці, танці циганів Алжиру і Єгипту. Еклектичні своєрідні костюми, багато ідей для яких були почерпнуті з журналів по типу Natіonal Geographіc, розмалювання свого тіла, татуювання, танці в групі, і специфіка рухів створювали відчуття племені, або “trіbe”. Тільки через якийсь час, інша танцівниця з Нью-Йорка, розпочне називати цей стиль терміном трайбл.

Цей історичний розвиток можна називати передтрайбл (який в певній мірі був і залишається фольклор белліденс) чи самісінький початок (народження) стилю трайбл.

На наш час дочка Джаміли Салімпур – Сухейла продовжує шлях матері і навіть зібрала колектив для відродження Бал Анат і танців стандарту-формату своєї сімейної школи. Навіть внучка Джаміли – Ізабелла (дочка Сухейли) теж вже займається сідничними вправами. J Сухейла являє собою своєрідний ідол американського беллідансу, вона чудово освоїлася в класиці тж, в трайблі як класичному сімейному так і більш новому по типу трайбл фьюжн. Саме це ми й розбирали на другому мк Ірини.

Зроблю таку паузу на цьому моменті. В школі Салімпур робиться акцент на цю вправу. Практично це виглядає як сидіння на підлозі з певною поперечною розтяжкою ніг і почерговим напруженням сідничних м’язів. Завдяки довготривалим тренуванням можливо досягти неперервної тряски (шимі) тільки цими м’язами. Це можна якісно використовувати в танці.

Продовжимо історичний екскурс, Джаміла мала ученицю Маша Арчер, українку за походженням (уродженка Києва), що займалася в неї майже три роки. Маша вирішила заснувати свою трупу “Сан-Франциско Класик Денс Трауп” (The San Francіsco Classіc Dance Troupe). Її танець був заснований в основному на вільній імпровізації. Величезна заслуга Маші Арчер у тім, що вона повела танцівниць белліденсу з кабаре й барів на більш шановані сцени. Вона принципово підкреслювала, що танець живота - високе мистецтво, гідне тільки великої сцени.

Маша Арчер була провідником від „предтрайблу” („фольклор белліденс”) до Амерікан Трайбл Стайл. Учениця Маші Арчер Кароліна Неріччіо (Carolіna Nerіccіo), стала основоположницею однієї з різновидів трайбл – АТС (Amerіcan Trіbal Style або ATS). Саме Кароліна розвила й створила цей стиль таким, який він є й по сьогоднішній день, з унікальної й чітко вибудуваною системою імпровізації, рухами, зв’язками та переходами. В 1987 році вона заснувала свою трупу “Фет Ченс Беллі Денс” (Fat Chance Belly Dance) - сучасний еталон, носій класики трайбл-стилю, приклад для наслідування труп із усього світу.

Мої емоції вилились в якийсь прямо-таки історичний екскурс народження трайбл танцю.

 

¤ Олена Баскакова провела чудові майстер-класи від яких я отримала прямо таки справжній кайф. Ми робили якісний акцент на правильну постановку корпусу, хвилю яка цілком робилася лопатками, а також були хвильки тільки через м’язи. Взагалі важко описувати практичні рухи. Одне скажу, що на майстер-класі всі якісно потренували поточечність, вірну поставу, використання різноманітних м’язів нашого тіла. Та й не тільки м’язів, кожної частинки нашого тіла. Це дасть нам змогу не тільки пластично танцювати, а й розвивати нашу поточечність до все більших горизонтів (кількості точок-акцентів).

 

Розбирали рухи з ключем і без. Думали про ліміт використання ключів в трайбл… адже вони є нашою яскравою відмінністю від просто тж, але коли їх занадто багато, то це теж виглядає не кращим чином. Тренували різноманітні рухи з плавним закінченням та з ключем. Обговорювали групові імпровізації і долю привнесення в них елементів іспанського, індійського, брейку і таке інше. Розумний ліміт „чужих” елементів в трайбл.

Такі розкладання практичного матеріалу по полицям були в нас на першому мастер-класі у Баскакової, на другому (останньому мастер-класі трайбл-сесії) Олена дала нам постановку. Постановка була дуже яскрава, чуттєва і красива. Танець в стилі класичного АТС (наповнений різноманітними комбо Кароліни) з доданням елементів фламенко.  Сподобалося як ми не обминули увагою і наші спіднички. Маю надію скоро до кінця освою весь танець і матиму можливість використовувати його цілком і по фрагментарно в інших танцях J

 

¤ Світлана Дворецька після поїздки на майстер-класи Кароліни відкрила для себе багато чого нового навіть в тих самих відеодисках Трайбл бейзік, через які ми самі освоювали техніку Кароліни Наріччіо. Пройшлися по всім основним ключам і по основним зв’язкам школи АТС.

АТС – це перш за все імпровізація. АТС ніколи не буде танцюватися стопроцентною постановкою, хоча би частково це може бути постановка, наприклад для передньої групи людей, але фонова група танцює постановку і постійно дивиться на лідера, слідкує за його „ключами-знаками”. Зараз дуже багато колективів, що кажуть ніби вони танцюють класичний АТС, насправді танцюють зовсім не танці школи Кароліни, а вже своє тлумачення трайбл.

Весь танець в школі Кароліни Наріччіо народжується на місці і частково спонтанно, звичайно є правила як має стояти колектив, в арсеналі мається база техніки, зв’язок, але використання буде спонтанним, з частим змінюванням лідера, поворотами і т.п.

Наприклад, в класичному АТС є тільки дві зв’язки під час яких підняті обидві руки : єджипшин (стоячи на стопі) чи арабік (стоячи на носочках). Ці комбо мають під собою не тільки одноманітні повторювання, а також повний чи частковий поворот після певних ключів.

В навчанні по дискам Фет Ченс Белліденс є проблема з вадами в перекладі, ми часто не чуємо певних ключів, просто не помічаємо їх. Для цього і потрібні майстер-класи чи у Кароліни особисто, чи хоча б у тих хто навчався в неї.

 

¤ Німфа (Юлія Хмельницька) с самого початку заняття трішки по йогівському розігріла, щоби ми краще тягнулися. Проробляли фьюжнську тягучість. Присідали в самі різноманітні пози, що можна описати як велично-постамерні. Пози то були немов кам’яні і ніби статуеточки, то перепливали одна в одну. З пози в позу переходили через вісімку бедрами та гармошечку нижніми лапками, як і на занятті Іри та Лєни.

Тренували не тільки тулубну частину тіла з животиком та ноги, також розвивали вміння шийних м’язів для використання нашої голови, а також в який раз пропрацювали наші пальчики і їхні зміїні хвильки.

Використання індійського образу в трайбл фьюжн виглядає дуже ефектно. Як каже сама Ніафа, то глядач має якщо не померти шоковою смертю, то як мінімум злякатись.

В фьюжн дуже значну роль грає і вираження емоції лицем, усім тілом. Різка зміна постави. Індійські елементи дуже допомагають це зробити.

Тримати такі пози не з легких справ, саме ця напруга і зачаровує глядачів перш за все.

 

¤ Як і де використовуються елементи брейк-денсу в трайблі нам показала Тетяна Левикіна, яку дехто неспроста прозвав людина-робот, так майстерно вона володіє кожним м’язом свого тіла.

Спочатку ми в прямому розумінні весело подригались, так би мовити потанцювали хто як хоче щоб розігрітися і почати відчувати наші м’язи.

Ми вчилися примушувати своє тіло рухатися не тому що ми рухали певною частиною тіла, а лише через напруження певних м’язів.

Брейк денс – це не певний танець, а сукупність дуже багатьох вуличних стилів. З усього цього в трайблі використовується попінг і ще певні стилі.

Попінг - це танець в стилі фанк і стиль вуличного танцю, заснований на техніці швидкої напруги й розслаблення м’язів, щоб викликати різкі посмикування в тілі танцюриста, названі “поп” або “хіт”. Ці рухи повторюються безупинно під ритм пісні в сполученні з різними рухами й позами. Попінг-танцорів звичайно називають поперами.  Попінг як назва, дана специфічному стилю вуличного танцю  була вигадана Бугалу Семом, засновником першої попінг-группы Electrіc Boogaloos, коли він використав слово “поп” щораз , коли робив м’язові рухи, демонструючи характерну техніку попінгу.

“Крампінг - це коли ти танцюєш, і тіло виконує багато різних рухів”… “начебто  борешся на танцполі. У цьому дуже багато енергії. Можна робити все дуже швидко, з більшою кількістю різких рухів”.

Локінг (оригінальна назва кемпбел-локінг) - це танець стилів фанк і стріт, що сьогодні також асоціюють із хіп-хопом. Він ґрунтується на швидких і чітких рухах рук і кистей, сполучених з більше розслабленими стегнами й ногами. Наповнений певними паузами в танці. Руху в основному широкі, гіперболізовані й часто дуже ритмічні й точно синхронізовані з музикою. Локінг цілком орієнтований на виступ, часто на спілкування з публікою через посмішки, жести  і деякі рухи за своїм характером досить комічні та емоційні.

 

¤ Ксенія Аніщенко чи більш відома нам як Харрідан давала на майстер-класі те що вона привезла з РаксБрітані 2008.

На занятті ми проробляли наші м’язи, точніше рухи які народжуються завдяки силі м’язів. Наприклад, удари вверх. Можна просто підняти стегно з певною силою, а можна просто зажати потрібний м’яз. Саме рухи через м’язову активність використовує Морія а також багато трайблчанок-професіоналок. Ми насправді часом навіть не помічаємо скільки м’язів задіяні під час танцю, навіть елементарні на перший погляд хвильки руками також дуже сильно зав’язані на тих м’язах, що знаходяться в районі кисті, зап’ястя. Для свого загального розвитку навіть маленьке нижнє шимі модна робити повністю сідничними м’язами, не трясти сідницями, а саме напружувати м’язи. Ну тарілочка і подібні елементи якраз і базуються на наших м’язах животика. Також ми розвивали вміння ділити наше тіло на лівосторонні і правосторонні м’язи, ну а потім вже кожні окремо на фрагментарні шматочки.

 

Загалом скажу, що трайбл-сесія мені дуже сподобалася. Хвала організаторам, які пройшовши через всі казуси з розміщенням таки зуміли все організувати. Мені тепер головне не розгубити всі набутті знання та вміння, а якісно освоїти і використовувати =)