Концерт студии арабского танца “Амира” и ансамбля танцев востока “Иштар” - “Жемчужина Востока”

Студия арабского танца “Амира” и ансамбль танцев востока “Иштар” под руководством Амиры Абди имеет честь пригласить всех, кто не равнодушен к волшебному миру арабского танца на феерическое шоу “Жемчужина Востока”.
В программе различные стили и направления восточного танца от древних ритуальный танцев до ультрасовременного tribal fusion, старинный египетский свадебный танец “Заффа” , танец с золотыми крыльями “Дочери Изиды”, экзотические номера оригинального жанра и многое другое. Перкуссия - Милад Кухпаезаде (Иран) .

Концерт состоится 4 апреля в 19:00 в концертном зале Центрального Дома Офицеров (ул. Грушевского 30/1)

Биллеты можно приобрести в студии “Амира” (ул. Грушевского 30/1, к.25) с 18:30 до 21:00 по будням и с 11:00 до 16:00 - суббота.

Бронирование биллетов по тел. 8-050-462-01-11 (Людмила Михайловна).

Оветов - 11марта 14, 2008

Серия Трайбл мастер-классов

В рамках

Второго Всеукраинского фестиваля Трайбл культуры

15 марта 2008 г в Киеве
состоится серия мастер - классов по направлениям:

Street Tribal - Наталья Моголивец (город Киев)
Indian Tribal Fusion - Ниафа (Россия)
American Tribal Style (ATS) - работа в группе - Светлана Дворецкая (Россия)
Tribal Fusion - Марина Зуй (город Харьков)
Tribal Drum Solo - Воробьева Галина (город Харьков)

Продолжительность МК - 6,5 часов
Стоимость - 50 у.е.
Начало с 10-00 (пока ориентировочно)
Адрес - сообщу дополнительно в ближайшее время

Запись на мастер-класс по тел 8.050.908.16.46 или по e-mail:
mogolivets@fasty.net

Оветов - 20марта 6, 2008

Второй Всеукраинский фестиваль Трайбл культуры

Второй Всеукраинский фестиваль Трайбл культуры
состоится 14 марта 2008 г
19-00 г.Киев, ул.Ильинская, 9
КТЦ Киево-Могилянской академии

Каждый из нас тяготеет к той или иной культурной традиции, каждый ощущает свои корни в той или иной стране Кого-то пленили африканские ритмы, кого-то монгольская сила, кому-то близки египетские корни, кому-то марокканские, индийские в ком-то все еще жив дух охотницы, амазонки, жрицы…
но Все Мы - Едины духом, духом Трайбла.

Фестиваль проходит под идеей встречи и знакомства всех кланов Трайбл коллективов Украины и зарубежья, обменом опыта, продвижения Трайбл культуры в Украине!

На фестиваль соберутся коллективы из Харькова, Запорожья, Львова, Донецка, Днепропетровска, России, Киева.

Вас ждут незабываемые танцевальные номера в стилях трайбл-индиан, трайбл-фьюжин, АТС трайбл, Трайбл Драм соло, Трибарет, восток-шоу с крыльями, трайбл-спирит, стрит-трайбл, соло табла, трайбл фьюжен Па-дэ-дэ, Трайбл-ukraine, Афро-Кубинская Румба «Чанклетас», Стрип-трайбл, танец с оружием, выступление Театра огня “ПротиНочі”(лайт-шоу).

Фестиваль будет продолжаться четыре часа.
Два часа - концертная часть в зале, где зритель непосредственно останется зрителем и два часа концертно-тусовочная, где зрители и выступающие соединятся в одно большое дружественное «племя».

Шоу, на которое стоит посмотреть!

На следующий день состоится серия мастер – классов продолжительностью 6,5 часов!
Заказ и продажа билетов с 27го февраля
тел. +380443327632 моб.+380509081646
mogolivets@fasty.net

 

Оветов - 3марта 6, 2008

Костюм для танца живота

Великое многообразие особенностей арабского танца также подразумевает особенность костюмов для танца.
Самый известный и хорошо знакомый нам костюм – это классический эстрадный. Его основа это лиф и пояс, который ложиться на юбку (или порой на шаровары). Это костюм, который мы чаще всего видим и который чаще всего продаётся. Этому есть логическое объяснение – ведь большинство танцев арабского толка в наше время танцуются именно в нем.

Классический костюм для танца живота, как почти и все остальные костюмы для этого танца, пестрит искусным обшитием из бисера, бусинок и паеток. Каждая танцовщица мечтает о максимально правильно подобранном костюме, ведь при первом её шаге на сцену, костюм будет первым на что обратит внимание зритель, он должен стать её второй кожей, помочь ей показать то, что она захочет сказать на языке танца.
Выбирая костюм для танца нужно подходить с разных сторон. Во-первых, если он выбирается для серьёзного танцевального конкурса, то стоит учитывать танец какой культуры и какого стиля вы исполняете, какие особенности в одежде должны присутствовать. Во-вторых, вы никогда не должны забывать, что хорошо подобранный костюм способен прекрасно спрятать от чужих глаз все ваши недостатки и наоборот подчеркнуть прелести вашего тела, фигуры, ваших движений само собой.

Костюм – это неотъемлемая составная вашего сценического образа. Он как никакой другой аксессуар способен подчеркнуть вашу индивидуальность и красоту. Если вы собираетесь исполнять танец с чётко определённым содержанием, то вполне естественно, что костюм также должен быть подобран под это содержание.

Шикарная ткань, сотни бисеринок, блестящи бусинки и красивые аксессуары могут сделать богиней каждую танцовщицу. Имея костюм за основу, вам остаётся только внимательно подобрать нужные аксессуары, но не следует забывать о чувстве меры в украшениях, чтобы не было пресыщающего перебора.

Оветов - 2февраля 26, 2008

Костюм для танца живота - вторая часть

Как я уже говорила в классический костюм для танца входит пояс, но также бывают и беспоясные костюмы. Имеются в виду костюмы, в которых вышивка и развеска делаются на самой ткани юбки или платья. В некой мере костюм кажется более утонченным, но он имеет существенный минус, так как каждая танцовщица наделена своими формами тела и особенностями фигуры. Поясные костюмы шьются так, чтобы их можно было с лёгкостью подогнать под фигуру практически любой женщины. На лифе и поясе легко можно перешить застёжки, а если с ним сразу в комплект входит юбка, то набедренная резинка никогда не прошивается по всем периметру с тканью, и ее всегда можно сделать больше или меньше.

Профессиональный египетский костюм

Сейчас многие уже без труда смогут найти множество ателье по пошиву костюма для танца живота. Это конечно прекрасно, но есть одно причина чем они уступают привезённым. В нашу страну костюмы для танца в основном ввозятся из Египта и из Турции. Египетские не понаслышке считаются более красивыми, хотя если постараться и среди Турецких костюмов найдутся очень шикарные модели. Но Египет таки заявляет еще один плюс в свою пользу. Уже довольно продолжительное время он является Законодателем моды на костюмы. Это и есть превосходство таких костюмов. Раз мода задается она в столице танца – Каире, то уж лучше приобретать настоящий костюм (египетский или турецкий, смотря какой именно ваш танец и стиль).

Костюм для танца живота

Египетский и турецкий костюмы для танца отличаются не только изысканностью вышивки, но и другими моментами. В турецком костюме обычно талия повыше, а в юбке по бокам огромные разрезы, так что в неком роде в таких костюмах акцент идёт уже не столь на живот, а на ноги.

Кажется, про классический эстрадный костюм вкратце изложила. Теперь преступим к особенностям самой танцевальной одежды, если вы танцуете, к примеру, какой-то определённой народный стиль.

Для народного танца Халиджи требуется «Фустан Халиги» - это необычная большая абая (порой несколько уровней) с огромными рукавами, в танце она играет не малую роль, так как на нее здесь сходиться один из главных акцентов. Платье Абаи собирается впереди в виде некого передника и вздымается при волнообразных движениях. Большой размер платья дает возможность использовать его в танце для элементов закрывания им лица или почти как шаль.

khaleegy

Для «Ракс Аль Асая» (Танца с тростью», а проще говоря, для Саиди требуется длинное расшитое платье (галабея) широкими висящими рукавами. Также часто заранее определяют цвет трости с которой будут танцевать, чтобы она импонировала элементам украшений, вышивке. Например, золотистый или серебристый. Для Белади вам необходимо найти длинное закрытое платье расшито монистами, на бедра и на голову требуется платок.

Saidi

Для «подпрыгивающего» танца Хаггалы нужно платье поверх которого одевается юбка с множеством воланов. Цвета костюма обычно яркие и насыщенные.

Haggala

Для танца с канделябром («Шамадан») традиционно используются шаровары плюс короткая блузочка-топ или длинное платье с обтягивающим верхом и широким низом.

Shamadan

В Андалузском костюме интегрируются две культуры - испанская и арабская, поэтому здесь присутствуют некие элементы фламенко. Стилистика танца обязывает учитывать традиции обоих культур. Поэтому обычно костюм для андалузского танца состоит из лифа или топа с широкой юбкой. Основная гамма: черный и красный, иногда, золотой или белый цвет.

Andulusian

Александрийский стиль («Э-скандарини») имеет свой уникальный костюм, его можно в шутку назвать платьем портовых танцовщиц. Это короткое платье до колен, с рюшиками, часто светлых цветов. Поверх платья набрасывается мелая (своеобразный шарф на плечах).

Eskandarani

Платье для крестьянского танца Феллахи традиционно очень длинное с большими рукавами и закрывает практические все тело, расширяется к низу и заканчивается воланами. Обычно цвета платья весьма яркие. Голова прикрывается платком.

Феллахи

Берберский костюм – это голобея до колен плюс шаровары с разрезами (порой, для эстрадного исполнения, оставляют только топ и шаровары без голобеи), платок на голову или чалма, платок который должен закрывать половину лица. Все это часто украшается монетами и другими аксессуарами. Также возможно присутствие шали обшитой монетами, на подобии той, которая используется в танце «скандарини».

Берберский костюм

Ну что же, сделала я вам вроде небольшой экскурс в мир одежды для арабского танца. Если будут еще мысли, буду дополнять ;)

С пожеланием обрести свой стиль и индивидуальность, Калима

Оветов - 4февраля 26, 2008

Трайбл Белли Денс и его стили

Tribal Belly Dance, його стилі

 

В цій статті я постараюсь узагальнити інформацію про стилі трайбл белліденсу. Не кидайте камінням якщо щось раптом вилетить, трайбл – стиль який вельми стрімко розвивається і іноді й не помітиш як хтось нову певну особливість ввів як новий стиль.

ATS (American Tribal Style) або по нашому АТС (Американський Трайбл Стиль) зародився на самому початку трайблу, фактично це явище модна вважати його (трайбл) дебютом. Саме цьому цей стиль ще часто називають Класичним або Трайбл белліденсом.

Стиль з’явився на Заході Америки, якщо бути точнішою в Каліфорнії (тому часом кажуть Каліфорнійський Трайбл) в 60-х роках, почалося все з того, що американський гурт Bal Anat бажаючи додати своїм виступам деякої особливості і пікантності почали уже на базі фольклорного духу залучати в них елементи племінного шоу. Це було щось на зразок інтеграції міфу і реальності, важку було сказати що справді бралося з якихось племінних національних елементів, а що вигадувалося завзятими новаторами.

ATS

В результаті з’явилися перші послідовники, за ними наступні, так і засновувалися перші трайбл клани цього стилю. Найбільшу популяризацію додав йому такий танцювальний гурт як “Fat Chance Belly Dance” під керівництвом Кароліни Неріко.

Carolina Nericcio

Відносно танцювальної основи стилю, то тут як і в трайблі загалом акцентована увага на прямій спині і чіткому положенні рук, звичайно присутні різні хвилеподібні елементи. Зв’язки в танці частіш за все досить нескладні, це дозволяє на сцені танцівниці не думати про правильність рухів, а просто танцювати від душі. Завдяки цьому клан доволі легко створює позитивний емоційний настрій і динамічність виступу.

Танцювальна композиція американського стилю включає в себе виконання комбінацій, що були раніше завчені з додаванням певної імпровізованості, сама композиція – це набір комбінацій в яких доволі часто перехід від однієї до іншої відбувається завдяки подачі якогось сигналу головною танцівницею (часто це вчитель клану). Музикальний фон відзначається постійним ритмом і простим інструментальним опрацюванням.

Тепер розповім про особливості одягу та аксесуарів. Стандартні костюми танцівниць може вказувати на приналежність до якогось певного народного стилю, та частіше за все визначити його чітко буде неможливо. В цьому і є загадковість трайблу, він неначе створюю нову „міжнародну” етніку. В одяг класично входить стандартне чолі, велика спідниця, широкі шаровари, ліф з монетами та пояс з різноманітними підвісками. Голову покривають величезним тюрбаном і волосся повністю ховається в ньому. Вважається чим більшим він (тюрбан) буде, ти ліпше і краще. Зверху він прикрашається різними брошками, амулетами, медальйонами, квітами і ланцюгами.

Якщо вже згадувати про аксесуари та прикраси, то доцільно сказати, що чому-чому а їм у трайблі відводиться значна роль. На відміну від арабського белліденсу трайбл не приймає вишуканих витончених прикрас, бісеру, леліток, ніжних аплікацій, тай в самій одежі не приймаються ніжні пастельні відтінки, вузькі спідниці, тканини які просвічуються. Навпаки тут присутні масивні медальйони, амулети, сережки, браслети, товсті ланцюги які виконані в старовинному стилі. Доволі часом присутній пірсинг в носі, губі чи вухах. Одежа виконана з натуральних тканин, що не просвічуються, кольори не відтінкові а яскраві і чіткі, часто на одежі присутня етнічна вишивка, старовинні монети, дзвіночки, люстерка і таке інше.

Лице танцівниць припудрюється світлими відтінками, присутня чітка чорна підводка очей, трохи рум’ян, губи фарбується помадою темних відтінків. Взагалі на шкіру можуть наноситися племінні татуїровки, бінду та інші етнічні знаки.

-

Tribal fusion буде наступним пунктом мого аналізу. Якщо перекладати дослівно, то цей стиль має назву „племінний змішаний / об’єднаний стиль”. Сам переклад вказує нам що трайбл ф’южн поєднує в собі різноманітні елементи із інших танцювальних систем. Як в костюмах так і рухах має місце проявлення національних елементів, стилів. Це створило ряд підвидів танцю, наприклад: фламенко ф’южн, індіан ф’южн, африкан ф’южн і таке інше. Також в цьому стилі трайблу не рідко можна зустріти й елементи з різних сучасних видів танцю. Це все дає більше свободи і простору танцівниці.

Rachel Brice

Є такі думки, що трайбл ф’южен починається тоді, коли стандартних рухів, що використовуються в класичному трайблі стає недостатньо. Навіть той факт, що в цьому стилі часто з’являється сольне виконання досить відрізняє його від того ж АТС.

Загалом важко дати чітке виокремити чіткі характеристики цього стилю, тому що зараз ця назва з’являється перед нашими очима все частіше, але й те що ми бачимо в таких танцювальних композиціях все різноманітніше. Справа в тім, що ф’южн має великі широти для тлумачення взагалі, і багатьом він цим і подобається, своєю свободою та своєю незвичною атмосферою. Яскравими представниками цього стилю є Рейчел Брайс, Шарон Кіхара та ін.

-

Трибарет – це новий стиль трайблу, який частково можна було б віднести до вже згадуваного Трайбл ф’южн, завдяки все тому ж поєднанню різних стилів і культур. В ньому змішуються двоє класичних стилі: трайбл і белліденс, та не тільки вони. Ті хто не достатньо детально заглиблювався в основу трайблу відніс і цей стиль до нього, та від останнього тут певно в більшій мірі лишився тільки костюм. Та все-одно в більшості випадків зміни торкнулися і костюмів, в трибареті костюмі більш яскраві та веселіші. Тут можна помітити елементи кабаре-стилю, як в костюмах, так іноді і в рухах.

Завдяки акценту на костюм, зовнішність, а не на сам дух і класичні особливості стилю трайбл, трибарет часто поєднують с іншим новим стилем – гламур трайбл.

Композиція танцю вже не має імпровізації, базується на завченій постановці. Багато хто взагалі сприймає виступи трибарет колективів як виступи шоу-беліденсу. Дуже часто з використанням предметів. При цьому предмети, що використовуються беруться як с класичного арсеналу белліденсу так і нові. Прикладом є використання вогню, до речі, трайбл з використанням вогню вже починають відокремлювати під ще одним новим стилем Вогняний Трайбл Стиль (Fire Tribal Style).

-

Як вже згадувалося класичний трайбл зародився в Каліфорнії, тобто на Західному побережжі США. Звісно в 60-х про нього абсолютно нічного не було відомо Східному побережжю. Він прийшов туди аж в 2005 році. Почалося все з того, що зацікавлені особи почали вивчати його як могли – по відео. Дуже в багатьох не було практики в групових танцях з імпровізацією, і вони знайшли в себе чітко поставлених сольних та дуетних номерах. Використовуючи все що вони знали про музику, оформлення, танцювальні елементи і образи трайбл белліденсу, вони додали трохи свого і цим створили новий стиль – Трайбл Східного побережжя (East Coast Tribal). Розуміється в наш час на Сході Америки вже з’явилися інструктори з класичного белліденсу, тому на побережжі танцівниці танцюю тепер різні стилі трайблу, але назва як і стиль залишилися та існують і зараз.

Sera - East Coast Tribal

-

Нью-Ейдж Трайбл (New Age Tribal) або в перекладі Трайбл Нового Століття – дуже цікавий новий підстиль трайблу. Як і в інших нью-ейджовських системах, в ньому дуже помітний вплив езотерики і взагалі магічного. Доволі багато прихильників релігії вікка, що танцюють трайбл відносяться до танцівниць цього стилю, тому звичайно в ньому великий вплив і цієї чарівної релігії. Перед початком занять або виступом всі танцівниці медитують, щоб очистити себе від негативу і ввібрати в себе в танці позитивну енергію. В танці є певний акцент на дихальні вправи. Клан усвідомлює свою ауру та ауру і енергетику інших сестер.

wiccan dancer

В аксесуари добавляються ще більше прикрас які несуть певний символізм, а в музичному супроводі часто можна почуту якусь езотеричну чи то ритуальну музику.

-Combo Based Tribal

Трайбл, заснований на комбінаціях (Combo Based Tribal), ще зустрічається під назвою „покращений трайбл – це новий стиль, який з’явився досить недавно. Представляє стиль гурт Unmata.

Виступу танцівниць цього стилю досить динамічні, в них поєднана хореографія і імпровізація. Багато чого спільного з класичним американським стилем. Сама назва стилю дуже чітко відповідає його особливості – дуже довгі зв’язки рухів, які об’єднані ще певними індивідуальними руками. В певній мірі можна казати, що танцівниці „Комбо Бейзед Трайбл” розвивають не тільки своє тіло, але й здатність свого мозку до запам’ятовування. Не зважаючи на певні „перерви” індивідуальними рухами між довгими зв’язками танцівниця все одно повинна вмістити в голові доволі довгу комбінацію.

На глядачів виступи діють доволі ефектно своєю спритністю і динамічністю, але представники „розумового” трайблу нажаль далеко не завжди можуть виступами з представниками інших стилів, в зв’язку специфікою і особливістю свого стилю.

-Gothic Bellydance

 

Зараз існує досить багато стилів які народилися завдяки певним захопленням чи ідеологіям. Яскравим прикладом може бути Готик трайбл белліденс. Його відносять до підстилю Трайбл ф’южн, та загалом якщо казати про Готичний белліденс, то в ньому дуже башато елементів каберне, трайблу, класики, сучасного танцю, циганського, фламенко і індійського. Такий собі глобальний синтез з готичними нотками.

В костюмах основа найчастіше взята з трайбл, але добавлено використання готичних „темних” елементів. Серед допоміжних аксесуарів найчастіше використовуються кинджали. Яскравою представницею готичного стилю є Саші. Вона ж започаткувала використання в цьому танці с.м.- елементів. Наприклад спиці, які стирчать з тіла.

 

Композиція танцю часто містить певну постановку з незначними елементами імпровізації, часто це розповідь шляхом танцю про смерть і тому подібне. Готичний стиль практично завжди має під собою і готик ідеологію, та все ж іноді вся готика виражається тільки в зовнішньому танцювальному проявленні танцівниці.

Я не буду ставити крапку в цій статті кажучи, що я перерахувала всі стилі Трайбл белліденсу. Це досить динамічний стиль белліденсу і в будь-який момент з нього може винирнути ще один специфічний стиль. Так що будемо вважати, що я висвітлила лиш основні трайбл стилі.

З побажанням віднайти свою унікальність в танці,

Kalima (Фіалкора Микитенко)

Оветов - 3декабря 28, 2007

Tribal Belly Dance, його особливості.

Трайбл Белли Денс и его особенности

Не знаю, чи варто багато писати тут про Трайбл Белліденс, адже більшість хто серйозно цікавиться танцем живота, вже напевно не раз читала інформацію про цей „племінний танець” (саме так звучить переклад з англійської), та маю надію мій огляд буде не зайвим. Отже, буду писати, а там вже як вийде.

Цей досить молодий стиль белліденсу зародився в 60-роках в США і набув досить стрімкого розвитку. На відміну від класичного арабського танцю живота, Трайбл не розділяє ідеї певного флірту і загравання з публікою, в цьому танці акцент на тріумфі жіночої сили, сестринських відношеннях і власній жіночій реалізації в танці.

Танцівниці трайблу не начіпляють на себе „гламурний” арабський одяг в бісері і лелітках, вони обирають костюми з племінними атрибутами, люстерка, пір’ячко, монети, мотузочки і ще багато чого, що може підкреслити стиль племені. Варто згадати і про войовниче розмалювання лиця і тіла, хоча іноді в такому боді-арті можна побачити не стільки войовничість ,а скільки великий асортимент символізму, близького чи то самій танцівниці чи то її клану.

Могилевиц - з фотосессии

Так, про клан. Розказуючи про ідеологію цього стиля треба насамперед сказати про відміну сприйняття відносно групи. В класичному белліденсі група танцівниць які виступають разом перш за все сприймається просто як естрадний колектив, звичайно вона може мати більш специфічні близькі відносини в собі, та може й не мати. Але трайбл група відразу розуміє під собою кланові / племінні відносини. Саме поняття групи замінюється на поняття клан, в клані кожна танцівниця є для іншої сестрою, вона віддана собі і іншим, в ідеалі там немає навіть думки про конкурентність. Танцівниць об’єднує стиль, любов до прекрасного – танцю, етнічної музики, прикрас та ще багато чого, що може бути особливістю самого клану. Вони неначе об’єднані єдиною спільною енергетикою, яку часом і самі глядачі відчувають зачарувавшись виступом трайбл клану. Сприйняття світу в трайблі звичайно залишиться для кожного своїм унікальнім, та часто домінують етнічні (древні) мотиви, так наприклад навіть в цілому клані збираються прихильники чи то індійською, чи то будь-якої іншої язичницької культури/релігії.

Різноманітний арсенал рухів стилю трайбл може показати змієподібні повільні рухи, які здатні в певній мірі загіпнотизувати нашу свідомість, а також гостренькі акценти зі складним перебором і багатою послідовністю, накладені на певну музику. Набір рухів може розбавлятися ще різними традиційними аксесуарами: сагатами, мечами, кинджалами і т.п.

Трайбл може мути сольним, та вельми часто це груповий танок, де навіть не завжди можна визначити лідера, буває й те, що залишаючи показ приголомшливої синхронності і злагодженості рухів групи на загальному фоні сцени (також не раз ви зможете почути клич-улюлюкання захаріт, що придає етнічну атмосферу композиції), певні учасники демонструють свою техніку в сольному танці, демонструючи її по черзі попереду сцени.

Корпус танцівниць поставлений впевнено, з гордо піднятою головою і жіночно-незалежним поглядом, з чіткою постановкою рук і їх рухами. Можна у всьому цьому вгледіти відлуння танка фламенко. Взагалі в трайблі частенько можна побачити елементи з дуже багатьох етнічних танців. Та не тільки з іншими танцями пов’язаний трайбл, в базі рухів нерідко лежить основа з йоги, різноманітних асан, з різних фізичних вправ, розтяжок – це допомагає танцівниці вірно скерувати своїми м’язами, та й загалом фізичними силами затраченими на танок.

На закінчення скажу про те, що немає нічого поганого якщо ви одночасно займаєтесь і класичним, і трайбл белліденсом, все це дуже пов’язано, адже як кажуть:

„Класичний белліденс – танок жіночої краси,

Трайбл белліденс – танок жіночої сили”.

Моголивец - Индиан Трайбл

В наступній статті я постараюсь узагальнити інформацію про стилі трайбл белліденс.

З побажанням відчувати свій стиль і образ,

Kalima (Фіалкора Микитенко)

Оветов - 2декабря 25, 2007

Аффирмация. Мудрость Тела.

Я люблю свое тело и всегда благодарю его за хорошую работу.

 

Я доверяю мудрости своего тела.

 

Я верю в силу и крепость своего организма.

 

Мои здоровые мысли созидают для меня здоровое тело.

 

 

Изменяя сознание, я избавляюсь от внутренних и внешних барьеров.

telo

Оветов - 4декабря 23, 2007

Новый взгляд на церемонию Зар

Новый взгляд на церемонию Зар

Часть 1. История Зара

Несмотря на то, что Зар - трансовый ритуал, существующий в Северной Африке и Среднем Востоке, запрещен официальным исламом, он продолжает являться неотъемлемой частью этих культур. После того, как я узнала много нового о ритуале Зар, мне захотелось еще раз рассмотреть это явление.

Зар лучше всего называть “целительским культом”, в котором используются танцы под ритм ударных. Он также является способом для передачи знаний и своего рода благотворительным обществом для женщин, живущих в этих патриархальных культурах. Большинство лидеров течения Зар - женщины, как и большая часть его последователей. Многие, кому доводилось писать об этом явлении, отмечают, что большая часть духов, являющихся во время ритуала - мужского рода, в то время как одержимые этими духами главным образом женщины. Это не означает, что мужчины не вовлечены в церемонию - они могут быть исполнителями на ударных, совершать ритуальные жертвоприношения животных, или же сами могут являться мужьями или родственниками, которые требуются для того, чтобы осуществлять жертвоприношения. Вообще, достойно сожаления, что в тех местах, где Зар существует более открыто, наблюдается тенденция вовлечения все большего количества мужчин в церемонию, а также все больше мужчин становятся лидерами Зара.

Как замечает Сьюзан Кеньон (Susan Kenyon), культ Зар набирает большую силу в республике Судан, и существенно возросли требования, предъявляемые к членам культа. Она объясняет это низким уровнем жизни в стране, что вынуждает мужчин искать заработок за ее пределами, в то время как женщины несут на себе всю тяжесть ведения домашнего хозяйства, испытывая при этом все виды стрессов.

В Судане ритуал Зар вполне оформился как явление к 1820 году. В 1983 он был запрещен законами шариата, но это только послужило толчком к его скорейшему распространению, как и все запретное. Этот ритуал дает женщинам неоценимую возможность сбросить с себя все напряжение, возникающее у женщины в обществе с жестким патриархальным укладом. Сама религия ислама вполне официально признает существование духов, которые, как известно, зовутся джинами. Повторно Зар был объявлен вне закона в 1992 году, но в стране по-прежнему раздаются звуки церемониальных барабанов, как считает Кеньон, не без поддержки жен влиятельных мужей страны.

Как явление духоодержимости, Зар - феномен, передающийся по наследству, хотя и не всегда. Он также обладает своего рода “заразностью”, и может проявиться в любое время. Уроженец Сомали Дирие Абдуллахи (Diriye Abdullahi), говорит, что Зар - это танец духов, или религиозный экстаз - оставшийся в наследство от древних африканских культов, разновидность Вуду. Пантеон древних африканских божеств воглавлялся двумя лицами - Азузар (мужское божество,которое ассоциируется с Озирисом) и Ауситу (женское божество, известное на Западе под именем Изиды). Ауситу (в Сомали - Айситу) по-прежнему чествуется беременными женщинами, которые приносят ей жертвоприношения, чтобы она благословила их роды. Дирие рассказывает, что это поклонение имеет форму ритуального танца, который происходит под наблюдением женщин, особенно престарелых. Это перекликается с древними африканскими религиозными практиками, где старые женщины являлись жрицами. Он утверждает, что молодые, особенно незамужние женщины, “не представляют большой ценности для духов Зара, которые по собственной воле выбирают себе человека, чтобы вселиться в него”.

Дирие не считает, что принимая участие в ритуалах Зар, даже без проявлений духоодержимости, люди совершают святотатство. Он добавляет, что в Египте эти ритуальные танцы исполнялись главными образом людьми из южных селений, которые были наилучшим образом защищены от набегов захватчиков из Греции, Рима и Среднего Востока, которые вылились в захват страны арабами-мусульманами. Он также сообщает, что наибольшая часть практикующих этот ритуал живет ныне в Сомали, Эфиопии и Судане, тех местах, которые еще хранят традиции, исчезнувшие в Египте. Сегодня ритуал Зар практикуется как целительская церемония и средство для расслабления находящихся в состоянии стресса людей. Ритуальные жертвоприношения животных могут являться частью церемонии, но это не обязательно так.

Часть 2. Что такое ритуал Зар.

“Каждая из женщин двигается под ритм барабанов…Движения больной женщины становятся все быстрее и интенсивнее, ее глаза полузакрыты, кажется, что она совершенно забыла о том, что ее окружает, полностью отдавшись танцу. Ее движения проистекают из самой глубины ее существа, от торса к конечностям, набирая силу и скорость по мере того, как она описывает полный круг вокруг алтаря к тому месту, где находятся помогающие ей люди…до тех пор, пока она внезапно не вскидывает руки вверх и почти готова упасть навзничь, но кодия помогает ей безопасно приземлиться… ” (Из описания египетской церемонии Зар).

“Распутные танцы в облаке дыма, под звуки барабанной дроби, сопровождающиеся отрыжкой и икотой, питьем крови и алкоголя, с переодеванием в мужскую одежду, публичные угрозы мечом в адрес мужчин, громкие разговоры без соблюдения всяческих приличий, - все это с трудом вписывается в моральный код поведения женщин народа хофрияти, однако в контексте ритуала Зар является вполне общепринятым и допустимым”.

Действие, происходящее во время церемонии Зар, быстро завладевает воображением, однако необходимо помнить, что ритуал действует только в контексте своего культурного окружения, с весьма специфическими требованиями. Существуя как культ, Зар имеет своих лидеров, и члены группы обязаны посещать собрания регулярно. Это могут быть как открытые, так и приватные собрания, в последних принимают участие только члены одной семьи.

Лидера группы называют “кодия” в Египте, “шейха” или “умия” в Северном Судане, в зависимости от региона. Сама женщина -лидер является одержимой. Она находится в определенном союзе со своим духом, или джинном, и поэтому способна помогать другим. Фактор наследственности играет здесь важную роль: лидерство часто передается от матери к дочери, или через других женщин семьи. Мужчины не могут получить лидерство по наследству, однако они могут заявить о своем намерении стать лидером “по призванию”. По описанию Эрики Бургиньон (Erica Bourguignon), в районе Голубого Нила в церемониях Зара упоминается некий “ящик”, или “аль-ильба”, большой кованый сундук, в котором кодия хранит ритуальные принадлежности и символы своего знания. Не существует двух одинаковых ящиков, поскольку каждая женщина-лидер наследует свой от того, кто передал ей свои знания.

В Египте ритуал Зар обычно происходит в большой комнате с алтарем. И в какой бы стране не исполнялся этот ритуал, важно, чтобы он происходил в особом освященном помещении, отделенном от прочих помещений дома. Иногда это отдельная комната в доме, иногда для этой цели снимают целый дом. В Египте алтарь представляет собой круглый поднос, помещенный на высокий столик в центре комнаты. Он покрыт белым платком и наполнен высушенными фруктами и орехами. Кодия с музыкантами занимает одну сторону комнаты, участники церемонии располагаются на оставшемся пространстве. От гостей ожидаются денежные приношения в зависимости от их состояния и общественного положения. Так что организация церемонии может приносить немалый доход, однако помимо того подразумевается, что к лидеру женщины могут обращаться за помощью во время нужды, поэтому это еще и своего рода благотворительное общество, члены которого взаимно помогают друг другу.

Та женщина, ради исцеления которой устраивается церемония, одевается в белое, часто это мужская одежда вроде рубашки, называемая джалабийя. Ее руки и тело украшаются узорами, нанесенными с помощью хны, а глаза обведены черным. Она также может быть умащена благовониями, также как и гости. Дурие Абдуллахи говорит, что благовония (в особенности ладан) являются самыми распространенным приношениями духам Зара. Перед началом церемонии среди гостей проносится кадильница с ароматами, чтобы присутствующие могли очистить свои тела через вдыхание дыма.

Кодия должна быть хорошей певицей, знающей песнопения и ритмы для каждого духа. По мере того, как она распевает песню для определенного духа и следит за обратной реакцией, она может определить, какой конкретно дух явился ей и как с ним нужно обращаться. При этом используются следующие музыкальные инструменты: тар, разновидность тамбурина, и табла. Число помощников варьируется от трех до семи и обеспечивает ритмическую поддержку. В течение церемонии вызываются различные духи, путем исполнения особого ритма на ударных. Кодия также дает тем, в кого должен вселиться дух особые костюмы, предназначенные для привлечения духа.

Если в церемонии используются жертвоприношения, это может быть курица, голубь, овца, иногда даже верблюд, если женщина может себе это позволить. В любом случае, предложение духу пищи является необходимой частью ритуала. Духи в Эфиопии, как говорят, очень любят кофе. В немусульманских странах духи могут требовать алкогольные напитки, в то время как духи женского рода могут требовать сладкие безалкогольные напитки вроде колы. В тех районах Судана, где животные жертвоприношения считаются необходимыми, окончательное исцеление пациента не может наступить до тех пор, пока вся жертвенная пища не будет съедено на заключительной церемонии. Это главным образом мясо, хлеб, рис и похлебка с добавлением пряностей.

Зар не является явлением экзорцизма, как считают некоторые. Здесь происходит обратное: привлечение и умилостивление духа. Пациентке рекомендуется быть “постоятельно внимательной к ее духу, исполнять ту работу, которой он требует, избегать контакта с грязью, и удерживаться от негативных эмоций”. Если эти рекомендации не выполняются, может наступить рецидив болезни. То, что эти рекомендации представляют собой ценность как для пациентов зара, так и для современной женщины, говорит о чрезвычайной практичности этого ритуала.

Часть 3. Что может дать нам Зар…

Ритуал Зар является своего рода катарсисом, и для женщин своей культуры он несет те же функции, что и психотерапия для западных женщин. Несколько аспектов являются залогом терапевтического аспекта Зар:

• Пациента помещают в центр внимания, он служит предметов заботы всех своих друзей и родственников. Его ощущения и состояния признаются очень важными. Клэр Шмэ (Claire Schmais), специалист по танцевальной терапии, объясняет: “здесь играет свою роль фактор общины. Члены сообщества не отправляются за ее пределы для излечения, наоборот, для его излечения создается община, которая принимает больного в свои объятия для его исцеления”.
• Использования ритуалов для создания соответствующей обстановки. Ритуал имеет своих действующих лиц с определенными задачами и ролями: ведущий, барабанщики, пациент и гости. Этот ритуал подразумевает алтарь, аромат благовоний, а также костюмы. Поются песнопения и звучат барабанные ритмы, погружающие в транс. Зар дает работу всем органам чувств посредством зрелищ, музыки и ароматов.
• Ритуальное вкушение пищи, создающее ощущение общности участников, использовалось во все времена во всех культурах. Таким образом, важно воспринимать этот ритуал в его полном контексте.

Главные элементы ритуала Зар могут быть использованы женщинами нашей культуры для того, чтобы придать более глубокое значение своему танцевальному опыту, в любом избранном ими ритуальном контексте. Это может носить как религиозный, так и общественный характер.

• Совместные движения создают близость между участниками группы. Это в равной мере относится как профессиональным танцовщикам, так и к любителям. Также справедливо, что человек, помещенный в центр внимания группы, испытывает облегчение - так проявляется терапевтический эффект внимания. Собираться вместе в момент кризиса в чьей-то жизни, будь то для приветствия чего-то нового, входящего в жизнь, или, наоборот, для прощания с чем-либо, - это очень естественное человеческое стремление.
• Сам “ритуал” может быть очень прост - это может быть возжжение благовоний, украшения комнаты цветами, зажигание свечей. Любой, кому доводилось выступать перед публикой, знает о том, как важно “создать обстановку”. Мы все знаем о том, как важны костюмы в качестве неотъемлемого элемента танца. Даже просто повязав платок вокруг бедер во время проведения урока, можно значительно повлиять на восприятие не танцующих слушателей. Как танцоры, мы также знаем, насколько сильно может быть влияние правильно подобранного барабанного ритма. Роль “ведущего”, или лидера, также очень важна, поскольку позволяет вести группу в нужном направлении, и снимает с участников беспокойство о том, что же делать дальше. Звук барабанов также привлекает внимание участников к ритуальному значению происходящего, и позволяет гармонизировать свое настроение и движения согласно заданному духу.
• Совместное принятие пищи является знакомым способом окончания ритуала, который сближает людей, и дает им почувствовать заботу о себе.

Практические советы

Если говорить о “хореографии” ритуала Зар, то она включает в себя потряхивание головой из стороны в сторону, и раскачивание корпуса. Необходимо помнить о том, что эти движения могут быть опасны, особенно для людей, испытывающих проблемы с шеей или плечами. Преподавательница Шакира из штата Огайо, использует технику Александера, для того, чтобы научить участников правильному использованию этих движений. Она объясняет: “Самое важное - это полностью расслабиться во время исполнения движений, и не пытаться контролировать их. Чтобы предотвратить повреждения шеи, необходимо дать голове двигаться под действием собственного веса, чего можно достичь только полным расслаблением. Если вы напряжены и боитесь свободы движения, то весьма вероятно, что вы можете что-то себе повредить. Если вы делаете эти движения, то потом у вас может побаливать шея, но это мышечная боль, возникающая от адаптации мышц к новым для себя движениям.”

http://www.thehipcircle.com/assets/051110_afa/afa018sm.jpg

Некоторые примеры ритма зар можно найти на следующих альбомах:

• Прекрасное объяснение ритма зар дано в “Знакомство с египетскими ритмами” Хоссама Рамзи (Hossam Ramzy), и много подобных ритмов можно найти в альбомах его различных выступлений.
• Прекрасный ритм зар на 5 минут исполняется в старом альбоме Sultans, второй выпуск.
• Лучший альбом, который мне удалось найти, это Inner Dances, составленный Стивеном Флином (Stephen Flynn). Здесь дается 20-минутный разогрев в стиле new age, затем 13 минут трансовых барабанов, и 5-минутный финал в стиле зар.

Нельзя также не упомянуть о разделе “Modern Mystics” с альбома Firedance, который исполняют Brian Keane и Omar F. Tekbilek (являющийся участником группы Sultans). Другим моим любимым альбомом является Black Beats, выпущенный группой, состоящей из иудеев марокканского происхождения Natural Gathering.

И какими бы не были ваши музыкальные предпочтения, я надеюсь, что все смогут найти в танце возможность для духовного роста и самореализации!

Meh’ira (The Joyful Dancer)

http://www.thehipcircle.com/assets/051110_afa/afa019sm.jpg

 

 

The Zar was shunned by the religious establishment, which considered it a pagan ritual according to a strict interpretation of Islam.

Оветов - 4декабря 23, 2007

Танець Стихій

Танець Стихій

Арабський танець - це символ жіночності, і кожній жінці він дарує красу, силу, здоров’я.     

Арабський танець показує, що Жінка може бути прекрасна в тому фізичному тілі, яке вона має, при умінні управляти своїм тілом. Це - віддзеркалення Природи Жінки, її самовираження.     Арабський танець - це зв’язок з світовим жіночим началом. Кожна жінка єдина і неповторювана. У кожної усередині неї свій маленький Всесвіт і свій набір стихій, поєднання яких дає свій тип. Спробуємо дати основні характеристики стихій: Земля, Вода, Повітря, Вогонь, Ефір, наділяючи їх властивими ним якостями, і станцювати Танець Стихій.

Землі властива практичність, надійність і ґрунтовність. Її характеристиками є постійність, непорушність, статичність, твердість, а так само родючість, об’ємність, простір, достаток, тепло. Танець Землі ми спостерігаємо в силі і упевненості російського танка, іспанська чечітка, росіяни дроби ногами, арабські трясіння на барабанному ритмі з амплітудними ударами будуються на Земних вібраціях. Танець відрізняється чистими лініями формою і закінченістю змісту.

Воді властива пластичність, текучість, магнетизм, м’якість. Її характеристики: ніжна, така, що пестить, дає життя, що непостійне, таке, що пристосовується. Вода несе заспокоєння, утихомирює. У танці Води руху тягучі, перетікають без різких меж з одного елементу в іншій, присутні поступливість і мінливість, м’якість і сексуальність. В стані старанності - томління, заворожування. Танець споглядальний, мудрий і світиться тихою радістю.

Вогонь додає енергії виконавцеві танцю, порушує, стимулює. Манера танцю цієї стихії пустотлива, така, що обпалює, освітлююча, лукава, пустотлива, грайлива, поривчаста, динамічна, нетерпляча, пристрасна. Скажений ритм танцю полум’я, язички, що піднімаються вгору, захоплюють виконавця за собою, підпорядковувавши стрімкому ритму. Основне полягання в танці - енергійність, невтомність, динамізм.

Повітря дає стан польоту фантазії, мрії, чистоту, прозорість, прагнення піднятися увись, ясність, товариськість. Танець Повітря роздуває в глядача життя, виконавець здається невагомим, легким, ширяючим. Танець наповнений душевністю, щирістю, широтою і роздоллям.

Всі стихії взаємодіють між собою, народжуючи нові стани і форми. Чим більше стихій задіяні в танці, тим більше він наповнений Гармонією, тим цікавіше його зміст, тим більше можливостей зростання у його виконавця.     Навчитися танцювати - не самоціль. Ми вчимося через танець, через рух відчувати своє тіло, відноситися до нього з любов’ю і пошаною. Прийняти своє тіло, прийняти себе, прийняти своє життя такий, яка вона є. Навчитися відноситися до життя, як до танцю. Радість від руху - ось головний сенс танцю. У кожної людини свій танець, своя музика, звучна усередині, своя хореографія. Немає сенсу танцювати чужий малюнок. Важливо почути свою музику і слідувати їй.     Творить танець, ми творимо себе, виражаючи красу своїх відчуттів, красу свого тіла, своїй особі.

Нет ответовдекабря 23, 2007

Тribal Belly Dance

Тribal Belly Dance

Серед різних стилів танцю живота одним з наймолодших напрямів є tribal belly dance (трайбал беллі денс). “Tribe” в перекладі з англійського означає “плем’я, рід, клан”, а tribal, відповідно, означає те, що “відноситься до племені, роду, або клану”. Застосування даного терміну до цього стилю танцю живота пов’язане з декількома характеристиками даного танцю, які відрізняють цей стиль від решти напрямів беллі денса. По-перше, трайбал беллі денс найчастіше виконується в групі. Під час танцю, танцівниці взаємодіють між собою через імпровізовані рухи, знайомі і відпрацьовані всіма учасниками групи. Термін “tribal” указує саме на цю групову основу танцю. По-друге, багато аспектів даного виду танцю, а також елементи його костюма були запозичені від різних народів Ближнього і Середнього Сходу, Північної Африки, Іспанії і Індії. У даному розумінні, термін “tribal” відноситься до фольклорної основи цього танцю. Треба відмітити, проте, що цей стиль не є танцем одного певного народу, а швидше є еклектичною сумішшю різних впливів. Як сказала одна з відомих танцівниць даного стилю і засновниця групи Heavy Hips, Паліка: “Важливо зрозуміти, що ми всі належимо до одного племені цієї Землі”.

Трайбал беллі денс виник в Америці в 1970-і роки. З тих пір, даний стиль придбав велику популярність в Штатах і інших країнах світу, про що говорить численна кількість груп і танцівниць, яка продовжує рости щороку. Трайбал беллі денс пройшов через декілька етапів трансформації. Не дивлячись на те, що в даний час існує декілька підрізновидів трайбал беллі денса (наприклад American Tribal Belly Dance, Fusion Tribal Belly Dance), виникнення і розвитку цього стилю пов’язано в першу чергу з трьома іменами: Джаміли Салімпур, Махай Арчер, і Кароліни Неріккио.

Рухи

В даний час трайбал стиль включає декілька напрямів. Не всі трайбал танцівниці і танцювальні групи цього стилю схожі одну на іншу - їх відрізняє трактування і постановка рухів, різноманітність переходів, костюми, і інші елементи. Проте трайбал стиль відрізняється від традиційного танцю живота тим, що він часто включає групову імпровізацію, що складається із спрощених рухів, що виконуються всіма учасниками групи однаково. Як сказала директор Fat Chance Belly Dance Кароліна Неріккио: “Група танцівниць в стилі трайбал схожа на групу рибок або на зграю птахів”, указуючи на чітку узгодженість рухів.

Однією з важливих відмінностей стилю трайбал від інших стилів танцю живота є презентація танцівниць на сцені. Цей танець - танець жіночої сили, тому постава і подача рухів говорять про святкування саме цього аспекту жіночої суті. Постава в стилі трайбал чимось схожа на поставу танцівниць фламенко - випрямлена, горда спина, підкреслена сильним положенням рук. Ця схожість не випадкова, оскільки трайбал стиль, будучи еклектичним стилем, запозичив деякі елементи з фламенко, наприклад поставу і рухи грон рук. Саме горда постава і чітко відпрацьована стилізація рухів часто наголошується глядачами, які раніше не були знайомі з цим стилем танцю.

Ізолювання різних рухів є ще однією відмітною характеристикою даного стилю. Підтримуючи горду, пряму поставу, танцівниці чітко виділяють певний рух (наприклад, удари стегнами, вісімки стегнами, круги або вісімки грудьми, та інші), повторюючи його кілька разів і залишаючи решту частин тіла нерухомими. Хоча інші стилі танцю живота, теж поза сумнівом приділяють увагу акуратному ізолюванню різних частин тіла, трайбал особливо підкреслює ізолювання і повтор рухів.

Костюм

Костюм танцівниць трайбал беллі денса не можливо не впізнати. На перший погляд цей костюм може чимось нагадувати костюм цигана завдяки своєму забарвленню, прикрасам, і багатошаровості. Костюм в стилі трайбал - це еклектика, з елементами, узятими з костюмів різних народів миру: Середнього Сходу, Північної Африки, Східної Індії, і Центральної Азії.

Костюми різних груп відрізняється один від одного, оскільки підбірка костюмів - це творчий і унікальний процес. Проте, ті елементи, які найчастіше використовуються для костюма в стилі трайбал, включають наступне: повні шаровари з непрозорих тканин; довга спідниця солнцеклеш поверх шароварів (також з непрозорих тканин); пояс, прикрашений важкими пензликами; на стегнах хустки, прикрашені монетами, черепашками, дзеркалами і іншим; чолі (або блуза індійського крою, що не закриває живіт), і ліф, прикрашений монетами, черепашками і іншими виробами. На голову часто намотується тюрбан, який також можна нарядити важкими прикрасами. На додаток, прикраси одягаються на шию (намиста, підвіски), руки (важкі браслети) і щиколотки (індійські бубонці або браслети). Афганські прикраси з срібла часто використовуються в цьому виді танцю.

Костюми, як правило, виготовляються з важчих тканин, ніж тканини, використовувані для костюмів традиційного танцю живота. Часто використовувані матеріали включають бавовну, оксамит, іноді шовк, і інші натуральні тканини. Як правило, темні тони переважні для забарвлення спідниць і шароварів, тоді як яскраві кольори додаються в чолі, пояси і решта деталей костюма. Шифон і інші легкі матеріали, бісер, блискучі монети, легкі прикраси, вузькі спідниці або спідниці з розрізами, і блискучі тканини, як правило,не використовуються в трайбал стилі.

Музика

Музика, використовувана для трайбал беллі денса, декілька відрізняється від музики, під яку виконується традиційний танець живота. Основна відмінність полягає в тому, що трайбал беллі денс не використовує оркестрову музику, а віддає перевагу спрощенішій фольклорній музиці, що виконується такими музикантами як Musicians of the Nile, Fellahin, Saiidi, Ghawazee, і іншими серед єгипетських виконавців. Часто інструментами є табла (барабани), мізмар (дудка), і ребаб (однострунний інтсрумент, подібний до скрипки). Музика цього стилю є музикою землі, тому вишукана оркестровка і електронні інструменти для неї були б надмірністю.

Хоча фольклорна музика є найбільш прийнятою музикою трайбал, деякі сучасні танцівниці в стилі tribal fusion belly dance (трайбал фьюжн беллі денс) почали використовувати електронний-оброблену етнічну музику, а також сучасну електронну музику з важкими ритмами, що не має етнічної основи.

http://www.youtube.com/watch?v=hWGzT5OLnSo

Нет ответовдекабря 23, 2007

Від таночка до пологів … лише крок

Від таночка до пологів …

…лише крок…

Для більшості людей танець живота — просто екзотичний східний танець, дуже красивий і еротичний. Проте виявляється, він не тільки несе в собі естетичну і духовну складові, але і незвичайно корисний для оздоровлення і зміцнення жіночого організму, нормалізації його роботи, рішення безлічі специфічних жіночих проблем. До того ж танець живота — це одне з тих фізичних навантажень, яке не протипоказане, а навіть навпаки, рекомендована жінці під час вагітності.

Тренує глибокі м’язи черевного преса і малого тазу (саме ці м’язи працюють в пологах) Вчить розслабляти глибокі м’язи (у пологах це уміння допомагає зменшити больовий спазм) Тренує м’язи промежини (чим еластічнєє ці м’язи, тим менше вірогідність розривів і розрізів під час пологів) Дає необхідне навантаження на м’язи ніг (якщо жінка проводить сутички і частину потуг вертикально, то на м’язи ніг лягає колосальне навантаження) Дає прекрасне тренування венам ніг (це є хорошою профілактикою варикозного розширення вен, з яким стикаються більшість вагітних жінок) Тренує м’язи плечового поясу (що дозволяє зберегти форму грудей) Тренує м’яза спини (на ці м’язи лягає основне навантаження у міру збільшення живота) Не допускає різких рухів, поворотів і поштовхів (що робить його одним з найбільш безпечних видів фізичних тренувань вагітної жінки).

Спеціально адаптований для майбутніх мам стародавній східний танець живота не випадково отримав таку пікантну назву. «Живіт» — це життя. Виходить, що це танець життя. З ким і з чим асоціюється само поняття «життя»? Звичайно ж, з жінкою — матір’ю і із землею. І дійсно танець живота безпосередньо пов’язаний з розвитком культу Богині Родючості, Богині-Матері. У різних народів ця богиня називалася по-різному: Анахита, Ісида, Іштар, афродіта. Цей культ був поширений в багатьох стародавніх державах, оскільки землеробство було основою їх економічного життя (наприклад, в Єгипті, Вавілонському царстві, в Індії). У міфології багатьох стародавніх народів Сходу небо асоціювалося з богом-чоловіком, а земля — з богинею-жінкою. В результаті їх союзу з’явилося все живе, а також інші боги. Ритуали на честь богів не рідко супроводжувалися музикою і танцями, які не тільки прославляли, але і відображали функції цих богів. Танець — найвиразніший засіб для зображення якої-небудь діяльності. Якщо говорити про танець живота, то в його рухах відображається процес зачаття, виношування плоду і, нарешті, народження.

До цих пір у деяких бедуїнських племен існує звичай, коли жінки племені збираються у великому шатрі і танцюють навколо породіллі, допомагаючи їй таким чином в пологах і зустрічаючи народження дитини радістю, щоб життя було його щасливим. У Туреччині, арабських країнах і на Кавказі в даний час часто запрошують виконавців танцю живота на весілля, бажаючи молодожонам благополуччя і щастя. А яке сімейне щастя може бути без дітей? На Сході багатодітні сім’ї вважаються найщасливішими, а їх батьки користуються особливою пошаною. Практично будь-яка сучасна східна жінка уміє виконувати основні елементи танцю живота, тому що це допомагає створювати гармонію у взаємини з чоловіком, підтримує здоров’я, а також є хорошою підготовкою до пологів.

Чому?

Танець живота — складна, дуже красива, і, як виявилось, дуже корисна для здоров’я жінки техніка. Тут і навантаження на всі групи м’язів, у тому числі і на тих, які не задіяні в наший повсякденному життю, але необхідні жінці для її основної функції, даною нею природою — виношування і народження здорової дитини, — внутрішніх м’язів, м’язів тазу. Виконання танцю живота вимагає уміння розслабляти ті м’язи, які в даний момент не задіяні. Тільки так танцівниця може танцювати протягом півгодини, а іноді і довше. Для тих жінок, у яких ще немає дітей, танець — прекрасна підготовка до пологів, тим, у кого вони є — відновлення після них. Танець живота прекрасно підходить і вагітним жінкам. При цьому звичайно, потрібний індивідуальний підхід і згідні навантаження. Заняття танцем живота укріплюють черевний прес без того, щоб ненароком щось надірвати або затиснути усередині. А це краща страховка від таких неприємностей, як викидень і важкі пологи.

Окрім того, завдяки вправам на м’язи промежини підвищуються сексуальні можливості жінки, що благотворно позначається на взаєморозумінні подружжя і зміцненні браку. Також було відмічено, що заняття танцем живота благотворно позначаються на кольорі особи. Догадливі зрозуміють, що справа тут в поліпшенні роботи кишечника, який функціонує після занять куди продуктивно, ніж без таких. Танець активно розвиває координацію рухів, вестибулярний апарат, надає сприятливу дію на хребет, зв’язки, серцево-судинну систему. У наш час, коли гіпертонія перестала бути прерогативою вчених стариків і задавлених відповідальністю політиків, танець живота виявився ще і прекрасною профілактикою гіпертонії і шийного остеохондрозу. Також такий танець вимагає рівного ритмічного дихання, що дозволяє понизити рівень стресу, оскільки ритмічне дихання впливає на центри задоволення, відбувається викид ендорфінов, що підвищують настрій.

Фактично немає ніяких протипоказань до танців живота — в тому або іншому ступені їм може займатися кожна жінка, чекаюча дитину. Більш того, користь, яку вона отримає від цих занять, — величезна і неоціненна. До того ж, танець живота це не тільки впливає на поліпшення фізичного стану, але і надає величезну емоційну підтримку, поліпшення внутрішнього стану, підвищення самооцінки. Спробуйте, і ви на власні очі побачите, як багато яскравих фарб додасться у вашому житті!

 

 

 

 

 

 

 

 

http://www.youtube.com/watch?v=zktc6NQrZ_8

Оветов - 2декабря 23, 2007

Несемо танець з древностi в сучаснiсть…

Несемо танець з древностi в сучаснiсть…

Танець живота – сучасна версія давньої форми танцю, чия історія простягається з давніх часів. Багато із його основних рухів походять від ритуалів народжуваності, свята зачаття і релігійного поклоніння Великій Матері-Богині. Протягом століть танці набували нових рухів, багато з яких запозичено із танців племен, які мандрували по всьому світу. Вони і внесли в техніку його виконання різноманітні рухи, запозичені з танців різних країн світу.

На Сході молодих дівчат навчали цьому танцю ще з раннього віку, тренуючи їх м’язи живота у підготовці до народження дитини. Більш древня історія походження полягає і тому, що танець виник для поклоніння богині, виражаючи свої емоції через ритуальні рухи.

Мистецтво танцю живота ввійшло в західний світ ще в ХІХ століття, а може і ще раніше.

3,5 тис. років тому партіархальні релігії стали домінувати і жіночий вплив ставав усе меншим, але танець живота вижив і був перетворений у розвагу. У часи Османської імперії танцівниць наймали для розваги жінок, які жили в гаремах.

З часом танець був розвинутий від розваг до художньої форми, коли рухи, що використовувалися для цого виконання надихали таких знаменитих людей сучасного танцю, як Айседору Дункан, Рут Ст. Деніс і Марту Грем. А незабаром і сам танець живота отримав фантастичну популярність, демонструючи чуттєвість, грацію, силу емоцій, мистецтво володіння тілом, заворожуючу красу жінки, яка знаходиться в екстазі танцю.

Танець живота еволюціонував разом із урбанізацією населення на Близькому Сході і Північній Африці. Він був підданий впливу культур різних країн і результатом стали зміни в стилі його виконання. Стиль змінювався під впливом Заходу, танців Греції, Туреччини, Північної Америки, Персії (змієвидні рухи), Індії (рухи голови) та інших країн Близького та Середнього Сходу.

На сьогодні відомо понад 50 стилів східного танцю bellydance. Існує 8 основних шкіл: турецька, єгипетська, пакистанська, ботсванська, тайландська, бутанська, аденська,
йорданська, а також велика кількість менш відомих шкіл. Найбільшої популярності в світі набули єгипетська і турецька школи bellydance.

Спеціалісти вважають, що танець живота зміцнює здоров’я та продовжує молодість. Цей танець змінює жінку як зовні, так і внутрішньо, адже під час танцю виділяються
позитивні емоції, зміцнюється позитивне світосприйняття.

Крім того, здавна відомо, що танці володіють надзвичайно сильною енергетикою. Танцюючи його жінки просто „розквітають” на очах. А все тому, що він доводить просту істину: зовнішня краса безпосередньо залежить від внутрішнього стану і від усвідомлення жінкою її неповторності. І розкривається ця неповторність за допомогою занять східними танцями.

Оветов - 2декабря 23, 2007

Базарчик

Маю в асортименті різноманітні аксесуари, диски і ще багато іншого. Звертайтесь:

kalima@bellydance.in.ua

Оветов - 9декабря 23, 2007

Привіт світ!

Вітаю! Сьогодні - День народження цього проекту. Маю надію він виросте сильним і красивим, а поки що буду робити все для цього потрібне.

Танцюймо, бо ми цього варті =)

Оветов - 3декабря 23, 2007
Копирайт 2007-2008. Движок ВордПресс.
При копировании указывайте либо автора, либо ссылку на сайт.